Мар'ян Продан, Павло Фоменко та Ігор Кухта. Львів вшанував пам'ять загиблих героїв.

Про це інформує пресслужба ЛМР, пише DailyLviv.com.

У суботу, 28 грудня, Львів вшануватиме пам’ять військовослужбовців Мар’яна Продана, Павла Фоменка та Ігоря Кухти, які захищали Україну від російських агресорів. Міська влада запрошує всіх жителів та гостей міста прийняти участь у церемонії прощання та утриматися від проведення розважальних заходів і святкувань у цей день.

Церемонія поховання військових розпочнеться о 11:00 у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла. Після цього, приблизно о 11:30, відбудеться загальноміське прощання на площі Ринок.

Захисників поховають на Личаківському цвинтарі.

Мар'ян Продан (20 серпня 1973 - 13 березня 2024) народився в місті Сторожинець, розташованому в Чернівецькій області.

Навчався у cторожинецькій гімназії №2 Сторожинецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області. Здобув професію вчителя фізичної культури в одному з професійно-технічних училищ Чернівців.

На початку дев’яностих років він розпочав свою службу в армії, ставши частиною колишнього 300-го Чернівецького окремого гвардійського механізованого полку, що носив ім'я Будапештського. Після цього підписав контракт із Збройними Силами. У 2000-х він переїхав до Львова і протягом свого життя змінив кілька місць проживання. Його пристрастю був футбол, він був відданим фанатом футбольного клубу "Динамо".

У період з 2014 по 2016 рік виконував місії у зоні антитерористичної операції, служачи в 19-му полку охорони громадського порядку, 18-й Слов'янській бригаді та інших частинах Національної гвардії України.

З початку широкомасштабної агресії Росії в Україні приєднався до лав 12-го окремого батальйону Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України, щоб захищати свою країну.

У Мар’яна Продана є діти.

Павло Фоменко (19 квітня 1988 – 7 грудня 2024) народився в Авдіївці, що розташована в Донецькій області.

Навчався в Авдіївській загальноосвітній школі І-ІІ ступенів № 1. Далі здобув освіту у Професійно-технічному училищі №67 у Донецьку.

Працював монтажником у приватній компанії "Матрікс М", а згодом перейшов у сферу ліфтових систем. Мав велике захоплення музикою та кінематографом. За свідченням рідних, він був надзвичайно чуйною та доброю людиною, що любила життя і оточуючих. Завжди залишався вірним другом і щиро прагнув підтримувати всіх, хто цього потребував.

З початком повномасштабного вторгнення російської федерації відправив рідних з міста, а сам залишився в Авдіївці. Двічі отримував поранення на вулицях міста, у листопаді 2023 році був евакуйований до Львова. Проходив лікування у лікарні святого Пантелеймона, згодом - у лікарні м. Мостиська.

Виписавшись із лікарні, у травні 2024 року добровільно доєднався до лав Збройних Сил України. Проходив військову службу на Сумщині у складі військової частини А4576 на посаді старшого навідника механізованої роти. Впродовж певного періоду виконував бойові завдання на Курському напрямку.

У Павла Фоменка є лише мама.

Ігор Кухта (21 січня 1974 - 21 грудня 2024) народився в селі Гутисько-Тур'янське, розташованому у Львівській області.

Навчався у колишній середній загальноосвітній школі №64 I-III ступенів м. Львова (сьогодні - Ліцей "Гроно" Львівської міської ради). Згодом здобув професійно-технічну освіту у Львові.

По закінченні навчання він почав працювати в Закритому акціонерному товаристві "Львівський керамічний завод", а згодом перейшов у сферу будівництва. Як зазначають його рідні, він був надзвичайно чуйною та товариською особистістю. У вільні хвилини захоплювався риболовлею та збором грибів, а також мав великий інтерес до історії і багато читав.

Після початку повномасштабної агресії Російської Федерації я приєднався до захисту держави, вступивши до лав 5-ї окремої танкової бригади 11-го армійського корпусу Збройних Сил України.

В Ігоря Кухти залишилися мати, сестра, племінник, племінниця з родиною, дядько з близькими, двоюрідні сестри зі своїми сім'ями, численна родина, сусіди та безліч товаришів.