Сергій Писаренко зазначив: "Насправді надихає, коли польові гравці готові пожертвувати собою заради шайби!"

Воротар національної команди України знову з успіхом приєднався до складу збірної.

Уродженець Одеси, Сергій Писаренко, який наразі виступає за італійський клуб "Фасса", знову став частиною національної збірної України після двох років відсутності. Його повернення відбулося під час товариського матчу з Польщею, де голкіпер відбив 24 удари, що допомогло українській команді здобути перемогу з рахунком 2:1, взявши реванш за попередню поразку у першому товариському поєдинку. Після повернення до Італії Сергій дав інтерв'ю сайту Sport.ua.

- Сергію, давненько ви не перемагали у воротах національної команди країни! Довгоочікувана подія?

Зовсім не те слово! Особливо якщо врахувати мої "стосунки" з неприступною Польщею. Моя серія поразок у матчах проти "Кадри" тривала цілих десять років, починаючи з тих часів, коли я виступав за юнацьку збірну України U18. Невдачі переслідували мене на всіх етапах у складі національних команд, і ці програші завжди були в одну шайбу: у основний час, овертаймі або по булітах, як, наприклад, під час Чемпіонату світу-2022 у Тихах (2:3). Я безмежно щасливий, що в Сяноку ця чорна смуга нарешті закінчилася!

- І сталося це у п'ятницю, "13" числа!

Справді!? Я навіть не помітив цієї загадкової дати (усміхається). Виявляється, 13 число стало щасливим для збірної України та не надто вдалим для Польщі.

- Проте який драматичний сценарій подарувала кінцівка матчу з шайбою поляків в унісон із сиреною.

Цю шайбу абсолютно справедливо не зарахували, і судді не мали жодного права її зараховувати! Не розумію, чому арбітри так затягували з переглядом, адже сигнал про закінчення гри пролунав в останній момент, коли шайба з гучним звуком вдарилася в каркас воріт і потрапила в сітку.

- Чи задоволені власною грою на останньому рубежі?

- Гра принесла безліч приємних емоцій, адже перемога завжди викликає радість! Проте, все ж залишився невеликий дискомфорт через пропущену шайбу між щитками. Однак разом з тренером воротарів Ігорем Карпенком ми детально розглянули цей момент і провели аналіз ситуації, щоб в майбутньому уникати подібних голів.

- Складний матч для вас вийшов?

Так. Польські гравці активно домінували на полі під час обох матчів, демонструючи високий темп гри, але ми мали свою власну стратегію та тактику, щоб цьому протидіяти. Впевнений, що хлопці справилися з поставленими завданнями. Наша команда виступила на відмінно: гравці заблокували чимало кидків у напрямку наших воріт, і коли я переглядав запис матчу, багато моментів, які не були очевидні під час гри, вразили мене. Наприклад, я був вражений, як нападник Олексій Ворона сміливо лягав під шайбу, а наші захисники не дозволяли суперникам добивати. Думаю, що будь-який воротар отримує додаткову мотивацію, коли бачить, як польові гравці ризикують і лягають під шайбу на його очах. Це справді надихає.

Якщо не зважати на результати товариських ігор, яку атмосферу ви спостерігали в оновленій команді збірної України під час зборів у Сяноку?

Неперевершена атмосфера без жодних організаційних перешкод. З самого початку і до самого кінця наш збір був наповнений позитивом, і я отримав величезне задоволення від спілкування з командою, де багато хлопців не бачив кілька років. В таборі національної команди я познайомився з багатьма новими гравцями, які вперше приїхали під керівництвом Дмитра Христича та Олега Шафаренка. Це додало нам всім азарту, мотивації та чудового настрою. Впевнений, що дебютанти викладались не на 120%, а на всі 150, щоб показати себе з найкращої сторони. Особливо вразила ситуація після одного з тренувань, коли ми грали в "американку", і Богдан Панасенко з п'яти кидків влучив у ворота всі п’ять разів! Хоча я врешті-решт виграв партію, Бодя підняв настрій своєю влучністю (усміхається).

Яка була відповідь тренерського складу на дві гри проти Польщі?

- Привітали з перемогою, десь похвалили, декого відчитали за помилки та закликали готуватися до нових викликів до збірної країни. Для цього важливо сумлінно працювати у своїх клубах та прогресувати.

Цікаво, у другому за ліком дивізіоні Італії, де ви представляєте команду "Фасси", яке навантаження відчувають воротарі?

- У першій п'ятірці команд чимало екс-гравців збірної Італії та кваліфікованих легіонерів, які довго грають разом і змушують крутитися. Та й загалом у мене пристойно роботи в чемпіонаті, бо "Фасса" має досить молодий склад в Італії і в плані захисту хокеїсти не так добре навчена, як та ж українська молодь. Спочатку було дуже непросто, програли кілька дуже образливих зустрічей через грубі помилки в обороні, але поступово налаштовуємо "хімію" взаємодії і я вірю, що нам вдасться пробитися у плей-оф.

- Ваш партнер по клубу та екс-форвард збірної України Андрій Міхнов зараз на куражі в Італії...

Андрій - один із найвищих професіоналів, з якими мені пощастило співпрацювати. Він завжди першим з’являється на ковзанці і останнім залишає її. Міхнов - справжній майстер своєї справи, який своєю працездатністю демонструє, на якому рівні він працює. У 41 рік він досягає середнього показника понад одне очко за гру - це вражаючий результат!

- Допоміг би ветеран нинішньої збірної України чи його час уже минув?

У нашій команді є три гравці з найвищими оцінками, тож Андрій отримує чимало ігрового часу та виступає в комбінації, яка становить основну загрозу для воріт суперників. На фоні інших команд ліги вони виглядають вражаюче. Моя думка така: тренер збірної обирає гравців на певні позиції, але я впевнений, що з його багажем досвіду та навичок Міхнов безсумнівно знайшов би своє місце у національній команді і сьогодні.

- За ким із українських хокеїстів намагаєтеся стежити у соцмережах по ходу сезону?

Я підписаний на багато гравців, особливо на тих, хто виступає в італійській та Альпійській лігах, таких як Богдан Панасенко, Данило Царьківський і Євген Фадєєв. Також слідкую за новинами Артура Чолача з Північної Америки та намагаюся бути в курсі подій чемпіонату України. Коли є можливість, переглядаю матчі. Нещодавно мене вразила гра між "Штормом" і "Соколом", де одесити завдали 60 кидків по воротах Богдана Дьяченка! Мені справді сподобався цей матч! Приємно, що наш чемпіонат не має єдиного домінуючого клубу, і завжди є інтрига у змаганнях між командами з першої четвірки, що робить його цікавим для вболівальників.