Альтернатива Челсі в Першій лізі: Чому маршрут Металіста 1925 викликає сумніви?
Олексій Сливченко аналізує старт харків'ян у новому сезоні та їхню агресивну трансферну політику
6 вересня в українському клубному футболі закрилося літнє трансферне вікно-2024, а вже наступного дня, 7 вересня, увага основної маси вітчизняних уболівальників була прикута до старту збірної України у Лізі націй-2024/25. Матч "синьо-жовтих" проти Албанії (1:2), безумовно, затьмарив усі внутрішні футбольні поєдинки - зокрема, ігри чергового туру Першої ліги, але й там відбувається також чимало цікавого.
Одним із найцікавіших прикладів у сучасному українському футболі є харківський клуб "Металіст 1925", який нещодавно ще змагався в Прем'єр-лізі. Після втрати місця в елітному дивізіоні, керівництво команди вирішило не закривати проект, як це могли б припустити деякі експерти, а взяло на себе важливе рішення продовжити боротьбу у Першій лізі. Зважаючи на нинішні можливості "Металіста 1925", їхні цілі на сезон 2024/25 зосереджені на поверненні до Української Прем'єр-ліги. Інші варіанти навіть не варто обговорювати, адже "жовто-сині" мають суттєві переваги в порівнянні з більшістю команд Першої ліги.
З вересня минулого року власником "Металіста 1925" є 35-річний харківський бізнесмен Володимир Носов, котрий зробив собі ім'я та статки на ринку криптовалют. Прихід людини із фактично необмеженими (звісно, враховуючи реальність вітчизняного футбольного ринку) фінансовими можливостями обіцяв великі й позитивні зміни для "Металіста 1925", проте зрештою "щось пішло не так", і за підсумками сезону-2023/24 харків'яни під керівництвом Віктора Скрипника фактично без шансів вилетіли з Прем'єр-ліги. Це спочатку, а потім, буквально за місяць, "жовто-сині" не змогли використати шанс під назвою "Турнір чотирьох", щоб опинитися в еліті у статусі команди, яка замінить "Дніпро-1", що припинив існування.
Після двох серйозних поразок Віктор Скрипник залишив "Металіст 1925". Наприкінці серпня 55-річний Патрік ван Леувен став новим головним тренером команди. Призначення досвідченого нідерландського спеціаліста на посаду в Першій лізі свідчить про рішучість керівництва "Металіста 1925" та Володимира Носова в прагненні якомога швидше повернути свою команду до Прем'єр-ліги.
На початку сезону "Металіст 1925" не демонструє вражаючих результатів. Команда зазнає значних труднощів, а в день матчу збірної України проти Албанії у Лізі націй, згаданому раніше, харків'яни не змогли здобути перемогу над одним із номінальних аутсайдерів групи Б Першої ліги - "Діназом" з Вишгорода, зігравши внічию 2:2. При цьому "жовто-сині" двічі виходили вперед у рахунку, а перший гол забили вже на 3-й хвилині матчу!
У групі Б, де багато хто вважає "Металіст 1925" явним фаворитом, підопічні Патріка ван Леувена займають лише сьоме місце. За чотири проведені матчі "двадцять п'яті" здобули всього три очки, завершивши три зустрічі внічию та зазнавши однієї поразки. Враховуючи такі результати, харків'яни мають негативну різницю забитих та пропущених м'ячів - мінус один. А до "Полтави", яка несподівано вийшла на перше місце, вже цілих сім очок відставання!
Говорячи в загальному, влітку цього року "Металіст 1925" почав все більше нагадувати сучасний "Челсі". Ні, не варто сміятися над автором і поспішати критикувати його думки щодо футболу простим порівнянням турнірів, у яких беруть участь лондонці та харків'яни. Звісно, така аналогія є скоріше метафоричною, проте вона зовсім не позбавлена змісту.
Оцініть самі: власниками клубу "Челсі" є Тодд Боелі та Бехдад Егбалі, бізнесмени, які до свого приходу в команду мали обмежене уявлення про футбол. Ситуація в "Металісті 1925" є подібною, однак є один вагомий плюс: Носов володіє клубом самостійно. Це, на щастя, виключає можливість конфліктів з бізнес-партнерами, які, згідно з інформацією в медіа, стали причиною проблем у "Челсі".
Однак Носов, як і Боелі з Егбалі, зовсім не був присутнім навіть на навколофутбольній орбіті перед своїм приходом у "Металіст 1925". Добре це чи погано? Мабуть, у такій площині питання ставити некоректно, адже футбол зараз є такою ж галуззю бізнесу, як і багато інших. Просто Носову, як людині, яка досягла значних успіхів на біржі криптовалют, все ще належить детальніше й серйозніше заглиблюватися у футбольні справи, аби й там його проекту не зраджував успіх. Як показав перший сезон "Металіста 1925" із новим власником у Прем'єр-лізі, Носов далеко не на 100% вгадав із призначеннями в топ-менеджменті клубу, через що команда із відмінними фінансовими можливостями сенсаційно залишила еліту українського футболу.
Ще одна очевидна паралель між нинішніми "Металістом 1925" та "Челсі" полягає в доволі безладній та, можливо, незрілої кадровій політиці обох клубів на трансферному ринку. Вся Англія вже з насмішкою спостерігає за "синіми", адже в розпорядженні Енцо Марески виявилося близько 30-40 футболістів, що є надмірною кількістю, навіть з урахуванням щільного графіка матчів. Наприклад, чемпіон світу та Європи у складі збірної Франції Емманюель Петі, який раніше виступав за "Челсі", не став приховувати своїх емоцій і охарактеризував ситуацію простими, але влучними словами - "жахливий безлад".
Кадрова ситуація у "Металісті 1925" наразі дуже близька до того, що відбувається у "Челсі". Якщо спиратися тільки на профайл клубу, представлений на порталі Transfermarkt, то виходить, що на контракті "жовто-сині" під першу команду мають одразу 34 виконавців! З них аж п'ять воротарів, причому вік останніх, за винятком 28-річного Мозіля, плюс/мінус однаковий - 20-22 роки. Для чого ван Леувену така кількість кіперів й навіщо робити непотрібне навантаження на тренерський штаб, змушуючи його працювати з футболістами, котрі апріорі не розглядаються під основний склад та першу команду - це вже питання професіоналізму й відповідальності менеджменту перед інвестором.
Цього літа "Металіст 1925" здійснив одразу 14 нових трансферів, не враховуючи численні повернення гравців з оренди. Згідно з даними Transfermarkt, клуб витратив "живі гроші" на компенсації для принаймні двох футболістів: 500 тисяч євро "Чорноморцю" за Салюка та 120 тисяч євро грузинській "Ділі" за Литвиненка. Проте важко точно оцінити, які вигідні умови були запропоновані Василю Кравцю, Владиславу Калітвінцеву, Ігорю Снурніцькому, Євгену Пасічу, Ігорю Когуту, Денису Нагнойному, В'ячеславу Чурку та Данилу Варакуті, які вирішили відмовитися від можливостей продовження кар'єри в УПЛ, обравши команду з Першої ліги. Ця команда, на момент підписання, не мала значної історії і лише починала формувати свій власний успішний шлях.
На початку сезону 2024/25 "Металіст 1925" опинився в ситуації, схожій на ту, в якій перебуває "Челсі", а можливо, навіть і гіршій. Це особливо помітно, враховуючи, що Мареска мав можливість повноцінно провести підготовку з командою під час міжсезоння, на відміну від ван Леувена. У клубі є багато досвідчених і талановитих виконавців, які відповідають стандартам свого дивізіону, але, на жаль, немає злагодженої команди. Наявність висококласних гравців не гарантуює успіху, і це вже давно стало зрозумілою істиною, яку не потрібно підтверджувати знову й знову.
Для того щоб Аби ван Леувен зміг сформувати з нинішніх підопічних команду, яка зможе грати злагоджено та досягати результатів, йому знадобиться принаймні кілька місяців. Проте це зовсім не гарантовано, враховуючи його попередній негативний досвід у "Шахтарі", де деякі ключові гравці просто не прийняли його методи. Хоча у "Металісті 1925" немає гравців такого рівня, як Судаков, там є, наприклад, Денис Гармаш, якого за рішучим рішенням Патріка вже відсторонили від тренувань із основною командою, що підтверджується достовірною інформацією.
З одного боку, рішучість ван Леувена у справі Гармаша заслуговує на повагу, адже не кожен український тренер наважиться на такий крок. Однак, з іншого боку... Ми ще не до кінця усвідомлюємо, яку підтримку має Денис у команді, і хто в результаті вийде переможцем з цієї "дуелі" — тренер чи футболіст. Адже авторитет та досвід Гармаша у Першій лізі виглядають вражаюче (31 матч за національну збірну України та три титули чемпіона у Прем'єр-лізі — це варто чогось!).
А ще у ван Леувена є під рукою й низка інших непростих з точки зору характеру виконавців. Це і улюбленець попереднього коуча Владлен Юрченко, котрий останніми роками мандрував за Скрипником скрізь, куди тільки переходив тренер. І В'ячеслав Чурко, якого в березні преса називала одним з ініціаторів скандалу, що виник довкола матчу "Зорі" проти "Динамо", коли низка футболістів луганського клубу відмовилася виходити на поле через борги за преміальними та бонусами. І Андрій Борячук, котрий так і не зумів виправдати надій у "Шахтарі", в тому числі й у Патріка ван Леувена, а тепер грає так, ніби він є виключно людиною настрою.
Загалом сам по собі довгий список футболістів, які є під рукою у головного тренера, не є благом для команди. Швидше, навпаки, дуже багато наставників поспішають позбутися тих, кого вважають непотрібними, ще до закриття трансферного вікна, аби скоротити заявку та кількість тих, із ким належить працювати в сезоні, до позначки в 23-25 виконавців. І саме тому в Англії відкрито критикують топ-менеджмент "Челсі" та особисто Енцо Мареску, які не змогли оперативно "розпихати" тих, кому тимчасово (або вже й зовсім) немає місця у першій команді, а тепер будуть змушені розпорошувати сили та емоції на них щонайменше протягом кількох місяців, що здатне безпосередньо й виключно негативно позначитися на результатах.
У "Металісті 1925", мабуть, відбувається та відбуватиметься щось подібне. Поки у клубі не зрозуміють (а зробити це повинен, насамперед, інвестор), що можливість купити чи підписати на ринку багатьох зовсім не гарантує подальшого успіху. Футбольна команда - це не іграшка на зразок гаражу із великою кількістю дорогих автомобілів, коли сьогодні ти можеш вибрати собі для поїздки одну машину, завтра - іншу, а післязавтра - третю, й стовідсотково отримати від цього задоволення. Тут усе зав'язане набагато складніше, йдеться про людей, у кожного з яких, окрім бажання заробити, є ще й характер, амбіції, погляди на життя та роботу. Все це тренерському штабу спершу потрібно привести до "спільного знаменника", аби потім почати реально втілювати свої тактичні ідеї в життя. І чим більше "доданків" у рівнянні, тим більш затяжним видасться часовий відрізок, необхідний на його успішне вирішення. Та й то за умови, що розв'язувати поставлене завдання та ламати над ним голову буде той, кому це взагалі під силу...
